українською по-русски

Музей коштовного та декоративного каміння - Об'єкт "Скеля" - Монастир Афонської ікони Божої Матері

400.00 грн.
тривалість: 10 годин

У програмі туру:

Програма туру:

07:45 – 08:00 Збір групи. Виїзд із Житомира.
08:00 – 09:00 Переїзд у смт. Хорошів.
09:00 – 10:30 Відвідування єдиного в Україні Музею коштовного і декоративного каміння Міністерства фінансів України.

Експозиція музею розміщена в кількох залах і включає:

  

   

10:30 – 11:00 Відвідування Кутузівського парку.

Кутузівський парк та пам’ятник Михайлу Іларіоновичу Кутузову – історична доля пов’язала в свій час Михайла Кутузова з Володарським краєм. Трапилося це ось за таких подій: 1793 правобережна Україна відійшла від Речі Посполитої до Російської імперії. Маєтностями краю та Горошками (смт. Хорошів) тоді володів житомирський суддя Ігнатій Дубравський. Можливо він володів би ними і надалі, якби не став активним учасником польського повстання під проводом Тадеуша Костюшки. Повстання було розгромлене, Польща, як держава перестала існувати в 1795 році, а дані володіння Катерина ІІ конфіскувала й подарувала за свої славетні вікторії над турками Михайлу Іларіоновичу Голєніщеву-Кутузову. Хоча в Горошках він з’явився тільки в 1802 році і постійно перебував до 1805 року. Це пов’язано було з тим, що він не міг знайти спільної мови з новим імператором Олександром І, знаючи, що саме Олександр був причетний до вбивства свого батька імператора Павла І. Вийшовши у відставку та маючи багаточисельну родину (п’ять доньок), Кутузов зайнявся впорядкуванням фортечного комплексу, маєтку та господарськими справами. Він побудував цегляний завод, цегла якого пішла на відновлення другого ярусу валів. В 1803 році поруч з маєтком на лівому березі Ірші був побудований залізо ливарний завод – гамарня. Тут з місцевої болотної руди виливали ядра та гармати. Хочеться нагадати, що Волинь тоді була прикордонною територією, а в Європі тривали наполеонівські війни.

Результат пошуку зображень за запитом  Ð ÐµÐ·ÑƒÐ»ÑŒÑ‚ат пошуку зображень за запитом  Ð ÐµÐ·ÑƒÐ»ÑŒÑ‚ат пошуку зображень за запитом

11:00 – 12:00 Переїзд у м. Коростень.
12:00 – 13:00 Обід.
13:00 – 15:00 Оглядова екскурсія Коростенем, під час котрої ми відвідуємо основні візитівки колишньої «столиці древлян»:

Комплекс «Скеля» розташований в скелі над річкою, де колись було городище древлян. Печери в товщі гранітної скелі були уподобані древлянами ще в VI—X століттях, а в першій половині XX століття вони стали основою для будівництва потужної фортифікаційної споруди. У режимі суворої секретності з 1934 по 1938 роки в природних гранітних печерах під керівництвом начальника управління робіт (УНС-51) військового інженера Косарєва Василя Васильовича (28.2.1896 — 30.11.1958) був спроектований та побудований командний пункт Коростенського укріпрайону УВО (УР№ 5). Назву «Скеля» для назви обє'кту почали використовувати після 1986 року, коли споруда була переобладнена в захисну споруду для потреб цивільного захисту міста.

   

Тут встановлені пам'ятники княгині Ользі, князю Малу, Миколі Островському, пам'ятник Добрині Микитовичу, пам'ятник древлянській княжні Малуші, дружини князя Святослава з малолітнім сином Володимиром, полеглим у війні афганцям, а також пам'ятник деруну.

   

15:00 - 16:00 Переїзд до с. Кип’яче. 
16:00 – 17:00 Відвідування Жіночого монастирю на честь Афонської ікони Божої Матері

Під час одного з відвідувань святих місць трьом сестрам милосердя було явище: по дорозі недалеко від чоловічого монастиря в Кип'ячому до них звернулася монахиня, що назвалася ігуменею Оленою, і привела туди, де її вбили німці в 1941 році разом з іншими жителями села. Вона попросила встановити хрест на місці розстрілу. Сестра милосердя, нині ігуменя Катерина, з благословення о.Романа, провела пошуки, і дійсно мали місце події, які з'явилися в баченні. Так в селі Чоповичі вона знайшла сім'ю, де в роки другої Світової війни дійсно жила ігуменя Олена, монастир її закрили комуняки, і вона відвідувала служби в чоловічому монастирі. З милості Божої знайшлася жінка, яка була свідком цих жахливих подій. Коли знищували селян, в тому числі і матінку Олену, німець зглянувся над дев'ятирічним дитиною і відпустив її додому. Через багато років ця дівчинка стала інокинею Марією в монастирі Афонської ікони Богородиці, який побудували на місці розстрілу силами церковної громади храму свт. Михайла і сестер милосердя.

Сьогодні монастир на честь Афонської ікони Божої Матері – повноцінна обитель, де проживає понад 60 насельниць. Монастир має близько 4 га землі та господарство.

На території діє строгий Афонський устав, монахині не відвідують свої колишні домівки, в монастирі принципово немає штучного світла, читається неусипний Псалтир.

У жіночому монастирі Афонської ікони Божої Матері знаходиться чудотворний образ кровоточивого Спаса. Це образ Спасителя, на лику якого незбагненним чином проступили краплі червоної рідини. Хімічна та медична експертизи довели, що це є людська кров. Зараз лик Христа повністю закривавлений.

 

17:00 - 19:00 Повернення до Житомира.

 

У вартість туру входить:

У вартість туру не входить: 

Фото


Маршрут