українською по-русски

Маєтки родини Терещенків

300.00 грн.
тривалість: 8 годин

У програмі туру:

Програма туру:

Яскравою зіркою на небосхилі України сяяла упродовж ХІХ - початку ХХ століть знаменита родина Терещенків - підприємців і промисловців, меценатів і благодійників. Створені ними заводи, цукрові плантації, побудовані за власний кошт школи, училища, інститути, лікарні, музеї, храми є дотепер неоціненним надбанням України. Помітний слід родина Терещенків залишила й на Житомирщині.

 

08:00 Виїзд із Житомира.

с. Івниця
Залишки палацу барона де-Шодуара (XVIII — поч. XX ст.) - памятка садово-паркового мистецтва державного значення. Садиба датується другою половиною XVIII — початком XX ст. Французькі барони довгий час були власниками села, а про їх багатство навіть ходили легенди. Говорять, в маєтку Шодуарів захований скарб, який не знайдений до цих пір. Його шукають з 1919 року, коли помер останній представник знатного роду.

 

м. Андрушівка
Садиба Ніколи Артемовича Терещенка. З кінця 17 століття Андрушівка належала польському роду Бержинських. Вони розбили тут парк та збудували палац. А в 1848 році в Андрушівці було зведено цукровий завод. Цей завод привернув увагу „цукрових королів” Терещенків і вони у 1869 році придбали підприємство. А разом з ним і маєток напівзбанкрутілих Бержинських та 18600 десятин землі (це майже те саме в гектарах). На замовлення Миколи (Ніколи) Терещенка палац Бержинських перебудували у стилі французького ренесансну. Він був долучений до величезної колекції палаців та маєтків терещенківського роду (Дениші, Турчинівка, Червоне, Ворзель та ін.). В Андрушівському палаці (як і в більшості інших) Терещенки не жили, це була їх заміська резиденція, а мешкали магнати у Києві.

  

с. Червоне
Палац Федора Ніколовича Терещенка  - розкішна споруда виконана у стилі неоготики, подібному до англійської готики. Дві "замкові" вежі (одна двоповерхова, друга - одноповерхова), розташовані по обидва боки палацу і служили павільйонами. Всередині палацу особливої уваги заслуговував вестибюль зі сходами, викладеними білим мармуром, а також  велика зала для балів з двома венеціанськими кришталевими люстрами. На жаль, від колишнього інтер'єру не збереглося майже нічого.

Але найголовнішим фактом є те, що Микола Терещенко  неподалік звів своє дитя та джерело прибутків - цукровий завод. Пізніше в ньому розташувалася авіамайстерня. 

  

с. Турчинівка
Маєток Наталії Федорівни Терещенко (1900р., неоренесанс) - маєток був побудований Федіром Артемовичом Терещенко після чого був дарований своїй дочці Наталі Федорівні Уваровій. Вона і стала останньою господинею цього будинку. Після Жовтневої революції у 1917 році втративши чоловіка, графа Сергія Уварова, з його маєтку в Ємільчині (Житомирська область) вона перебралась в Турчинівку. Без прислуги. Тихо й скромно. Дозволяла собі хіба що верхові прогулянки по околицях. У 1918 році за нею пришли - заарештовувати. Подзвонили. Двері відкрила вона сама. Одягнена була в просте плаття, і її прийняли за прислугу. Зажадали покликати господиню. Наталія попросила почекати біля дверей, а сама вийшла через чорний хід, у якого був прив'язаний запряжений кінь, вскочила в сідло - і більше за неї в Турчиновке ніхто не бачив. Про подальшу долю Наталії Федорівни місцеві історики нічого не знають. Точніше, не знали. До приїзду в село Мішеля Терещенко (внук). Він-то і заповнив "пропуск" в їх розшуках. Виявляється, Наталія Уварова зуміла врятуватися і дістатися до Парижа.

с. Дениші
Палац Надії Федорівни Терещенко (1911р.) - залишки маєтка дочки Федора Терещенка Надії. Заміський палац в Денишах не був родинною спадщиною Терещенків. Побудований у 1911 році Надією Федорівною, став місцем зустрічей численних нащадків Артемія Терещенка.

   

17:00 - 18:00 Повернення до Житомира.

У вартість туру входить:

У вартість туру не входить:

Фото