Маєтки і костели Житомирщини - 1

У програмі туру:

• маєток Терещенко-Уварової;
• садиба Прушинських-Оржевських;
• костел Михайла і Домініка;
• монастирь василіян;
• костел Св. Архангела Михаїла;
• вілла-палац Людвіга Мазаракі.

Програма туру:

08:00 Виїзд з Житомира.

08:00 – 09:00 Переїзд до села Турчинівка.

09:00 -10:00 Відвідування колишньгого маєтку родини Терещенків-Уварової. 

Маєток побудований у 1899-1900 роках представником найзаможнішої сім'ї українських магнатів-цукрозаводчиків Федором Артемійовичем Терещенком (1832-1894) і був подарований наймолодшій дочці Наталії, у заміжжі – Уваровій (1890-1987).

Двоповерховий палац зведено з теракотової цегли. Головний фасад прикрашають дві центральні ризаліти, будівля оздоблена башточками, ліпленням і маскаронами – це довершений зразок заміського палацевого зодчества у ренесансному стилі, самобутня перлина у Житомирській архітектурній короні. За палацем розташована двоповерхова цегляна споруда з асиметрично приставленою до неї триярусною баштою з фантазійним завершенням. Це господарський будинок, зведений у 1900 році.

Родина Уварових мешкала у Києві. У Турчинівці господарі бували лише зрідка. З лютого 1917 року Наталія Федорівна усамітнено жила у своєму маєтку. Взимку 1918 року, залишивши все своє майно, виїхала на захід, щоб вже ніколи не повернутися до рідної домівки і України.

10:00 – 11:00 Переїзд до села Нова Чортория.

11:00 – 13:00 Відвідування колишньої садиби Прушинських-Оржевських.

Величною і чарівною окрасою славного Любарського краю є садиба Прушинських-Оржевських в селі Нова Чортория. Комплекс садиби, яка має статус пам’ятки національного значення, складається з палацу, парку, церкви-усипальниці, в’їздної брами з прибрамним будиночком, парового млина.

Юзеф або Кароль Прушинські є вірогідними засновниками палацу (його вважають спорудою початку ХІХ ст.). Тоді ж заснували парк. Новий господар князь Оржевський в 1880-х роках розпочав грандіозну перебудову. Палац став двоповерховим, реконструювали фасади, з’явилася огорожа, прибрамний будинок та господарські приміщення. У 1897 році генерал Петро Оржевський тільки закінчив реконструкцію маєтку і відразу помер.В 1907р. була збудована капличка-мавзолей. У другій половини ХІХ ст. побудували низку господарських споруд.

Остання господиня палацу в Новій Чорториї княгиня Наталія Іванівна Оржевська - особистість безумовно яскрава і заслуговує пам'яті нащадків. Вона народилася в Санкт-Петербурзі в родині генерала від кавалерії Івана Федоровича Шаховського, який командував в свій час корпусом в Житомирі.

Оржевські були відомі своїм меценатством - давали кошти на будівництво школи та лікарні для селян, а Наталя Оржевська працювала по декілька годин на день сестрою милосердя. Оржевська була головою Житомирського губернського Російського товариства Червоного Хреста у 1914-1917 роках.

13:00 – 14:00 Обід.

14:00 – 14:30 Переїзд до смт. Любар.

14:30 – 15:30 Огляд костелу Михайла і Домініка (1752 р.) та колишнього монастиря василіян (1775 р.).

У 1634 році тут закладений монастир домініканів. У той же час князь С. Любомирський звів і католицький храм. За часів повстанської війни в середині 17 століття його зруйнували козаки. І тільки в 1752 році святиню відновив вже Ф. Любомирський і здійснив обряд освячення на честь Святого Михайла і Яна Непомука. Нині від домініканського монастиря залишився тільки костел. Там зберігалося безліч ікон, була величезна бібліотека.   Там перебувала чудотворна ікона розп`ятого Ісуса, до якої йшли натовпи паломників, які зцілялися, молячись біля неї. У 1864 році монастир закрили. Костел перетворився в парафіяльній. У радянські часи він не діяв. Зараз   відновив службу і називається костелом Святого Архангела Михаїла і Святого Домініка.

У 1666 році у Любарі заснували єзуїтський монастир. Будівля школи василіанського монастиря збудована у 1775 році. За різними підрахунками, до 450 дітей навчалися у школі, що діяла при монастирі. Двоповерхова будівля ліцею цегляна і виконана у стилі бароко із фігурним фронтоном.

15:30 – 16:00 Переїзд до села Краснопіль.

16:00 – 16:30 Огляд костелу Св. Архангела Михаїла.

Місцеві жителі розповідають, що храм побудовано на початку XX століття за сприяння родини поміщиків Мазараків. Також стверджують, що костел споруджено на місці більш старішого храму. В радянські часи приміщення костелу використовували як кузню, млин і навіть тракторний стан.

16:30 – 17:00 Переїзд до села Райгородок.

17:00 – 17:30 Огляд колишньої  вілли-палацу Людвіга Мазаракі.

Заснували Райгородок у середині 17 століття. У 18-19 століттях це було містечко, в якому значну частину населення становили євреї. Це був майже штетл, але нині від євреїв не залишилося і сліду, як і від міського статусу Райгородка – типове село із менше ніж тисячею мешканців. У 18 столітті власниками Райгородка були польські шляхтичі Сарнецькі, які збудували тут свій маєток. Від того маєтку зберігся лише невеликий покинутий флігель, із класицистичними колонами.

У другій половині 19 століття Райгородок купив Мечислав Людвіг Мазаракі – шляхтич грецького походження, родич власників Краснополя. За проектом архітектора Станіслава Борецького, у 1887 році було споруджено віллу-палац та привели до ладу парк.

17:30 – 18:30 Повернення до Житомира.

У вартість туру входить:

• транспортне обслуговування;
• страховка.

У вартість туру не входить:

• екскурсійне обслуговування - 100 грн.;
• благодійний внесок Нова Чортория - 50 грн. - дорослі, 25 грн. - діти,
• витрати на харчування.

Фото